овочі

Mira otros diccionarios:

• овочівництво — [овоч іўни/цтво] ва, м. (на) в і …   Орфоепічний словник української мови

• овочівник — іменник чоловічого роду, істота …   Орфографічний словник української мови

• овочівництво — іменник середнього роду …   Орфографічний словник української мови

• овочівницький — прикметник …   Орфографічний словник української мови

• овочівник — а/, ч. Той, хто вирощує овочі …   Український тлумачний словник

• овочівництво — а, с. 1) Вирощування овочів як галузь сільського господарства. 2) Наука, що вивчає біологію овочевих рослин та прийоми їх вирощування …   Український тлумачний словник

• овочівниця — і. Жін. до овочівник …   Український тлумачний словник

• овочівницький — а, е. Стос. до овочівництва …   Український тлумачний словник

• овоч — заст. о/вощ, у, ч. і рідко ж. 1) тільки ч., перев. мн. Плоди городніх (рідше польових) рослин та зелень, що вживаються як їжа; городина. 2) тільки ч., перев. мн., рідко. Плоди садових (рідше лісових) дерев та кущів; фрукти, садовина. 3) ч. і ж.,… …   Український тлумачний словник

• овоч — іменник чоловічого роду частіше вживається у множині …   Орфографічний словник української мови

• овоч — воча, ч. Пт. Фрукт; плоди садових дерев та кущів …   Словник лемківскої говірки